по підготовці кадру, як старшин, так і козакiв для формування нових курінів, які потім також відправлялись до Володимира-Волинського. Ці куріні Бойова Управа формувала з обраних для цього свідомих старшин і козаків Українців, які прибували до Фрайштадту з инших таборів.
Бойова Управа складалась із трьох організацій: а) Вербункової комісії, б) організаційного комітету старшин і в) органiзанiйного комітету козакiв. Вербункова комісія складалась: з Голови професора Смаль-Стоцького, др. Домбчевського, др. Охримовича і членів Союзу Визволення України — п. п. Жука, Троцького і Мороза. Головою організаційного комітету старшин був хорунжий Букшований, а членами: хорунжий Сердюк (представник Йозефштадтського табору), хорунжий Шпановський (від Райхенберга), хорунжий Авраменко (від Клейн-Мюнхена) і поручник Драченко (від Враунау). До організаційного комітету козаків входили підстаршини й стрільці: Лозовик, Піддубний, Варивода, Ткаченко і Шпиця. На чолі всієї Управи був професор Смаль-Стоцький, заступником голови хорунжий Букшований і секретарем хорунжий Шпаковський.
В березні р. 1918 до табору Клейн-Мюнхен було переведено з инших таборів до 500 старшин Українців. В цьому таборі, ще до приїзду Українців з инших таборiв, був невеликий український культурно-освітній гурток, який тепер збільшився й ще з більшою інтенсивністю продовжував свою працю, постановивши головною метою — підготовку національно свідомого кадру старшин для української армії. Але не всі Українці були перейняті одинаковими почуттями. В той час, як одні хотіли зараз же вступити в ряди українського війська для захисту рідного краю від навали чужинців, инші з ріжних причин зовсім не мали бажання в той час провадити збройну боротьбу і говорили: „Ми будем потрібні своїй батьківщині в свій час по свойому цивільному фаху“. З огляду на це були утворені Вербункова Управа і Бойова організація.
Членами Бойової організації могли бути всі бажаючі вступити на військову службу до української армії. Головою Бойової організації був поручник Любич, а діяльнішими членами сотник Паньківський, поручники Середа і Кіт, хорунжі: Костенко, Сагайдачний та инші: всіх членів було до 100 старшин, які потім переходили до таборів Йозефштадтського і Фрайштадтського, а звідти вже їх приділяли на укомплектовання формуємої у Володимирі-Волинському 1-ої Козацько-стрілецької дивізії.
Незабаром за 1-м курiнем із Фрайштадту був надісланий до Володимира-Волинського 3-й курiиь (2-й Козацько-стрілецький — формувався в Володимирі-Волинському), з яких у березні р. 1918 остаточно був сформований 1-й Козацько-стрілецький полк, що мав у свойому складі до 2.000 чоловіка. На командира полку був призначений сотник Ганжа. З надзвичайною енергією велася праця, щоб цей полк далі розвернути в дивізію. В таборі Фрайштадтському весь час провадилось культурно-національне освідомлювамня полонених, безупинно велася праця на курсах українознавства й мовознавства, на яких, крім української, викладались і чужоземні мови. З більш національно-свідомого елементу формувалися маршовi кypiні, які відбували до Володимира-Волинського.
В кінці квітня 1-й Козацько-стрілецький полк мав до 4.000 чоловіка. З ними провадилась національно-військова підготовка та виховання
77
