Універсал гетьмана про федерацію з Росією зразу поставив Сірих самостійників проти нього. Переворот стався в ніч з 17 на 18 листопапа р. 1918 в Конотопі, в штабі дивізії. Генерал-хорунжі Василєв-Чечель і Піонтковський оголосили себе невтральними. На чолі дивізії став призначений Директорією У. Н. Р. сотник Палій, а тимчасово виконуючим обовязки начальника штабу хорунжий Гаврилко. Сотник Палій і хорунжий Гаврилко були старими сірожупанниками, які разом з поручником П. Середою у Володимирі-Волинському, в час керування дивізією генерал-хорунжого Сокири-Яхонтова, рішуче виступали проти нього за його розмову з козаками, що викликала тоді масову дезерцію, за ще й були звільнені зо служби в дивізії. Перед повстанням проти гетьмана сотник Палій служив у залізничній охороні Конотіпсько-Бахмацького району. 3-й Сірий полк, розміщений в м. Конотопі, за винятком його командира полковника Мазуренка, якого в кінці жовтня гетьман призначив, (він оголосив себе нейтралним), зразу згодився виконувати накази нового командування.
Новий начальник дивізії сотник Палій дав наказ про зосередження всіх полків в м. Конотопі для боротьби з військами гетьманського уряду, з наказу Директорії У. Н. Р. В ніч під 18 листопада цей наказ одержали по телеграфу полки в м. м. Алтинівці, Кролевці та Коропі і командири полків оголосили його на загальних зборах старшині. Не торкаючись політично-соціяльного програму Директорії У. Н. Р., а знаючи тільки, що Директорія стоїть на грунті самостійности України, тоді як гетьман Скоропадський самостійність цю зрадив, старшини, яко націоналісти, визнаючи Директорію У. Н. Р. за Уряд Самостійної України, одноголосно рішили виконувати накази начальників, призначених Директорією й вступити в боротьбу з військом гетьманського уряду. Цю постанову старшини цілком і радо підтримали козаки.
Першим прибув до Конотопу 19 листопада 1-й Козацько-стрілецький полк з усім своїм великим військовим майном, під керуванням свого командира полковника Пузицького, і арматний полк з виконуючим обовязки командира полку поручником Яськевичем. На другий день до Конотопу прибув 4-й полк під керуванням сотника Любича.
2-й Сірий полк залишився в м. Кролевці для ліквідації гетьманських карних загонів і пізніше для боротьби з большовиками, бо Німці вже почали зніматися з фронту Новгород-Сіверск — хут. Михайлівський-Глухів. Керування 2 м полком обняв сотник Паньківський, а пізніше сотник Шелер, бо призначений в кінці жовтня гетьманським командуванням на командира полку полковник Локощенко з початку перевороту виявив нерішучість, а потім оголосив себе невтральним. Не дивлячись на всі інформації, він гадав, що повстання проти гетьмана не набере такого великого розміру, що це є тільки авантюра окремих осіб взагалі, а сотника Палія на Чернигівщині зокрема. В силу Національного Союзу він не вірив.
Становище 2-го полку в перших днях було дуже тяжке. Полк мав всього линше до 120 багнетів при 8 кулеметах і тільки до 1000 набоїв всього, а в розпорядженні повітового старости, ворожого переворотові
83
