Реєстр цих полків:
- 1-й Єлецький піший полк
- 2-й Сівський
- 3-й Рязький
- 4-й Білевський
- 5-й Орловський
- 6-й Брянський
- 7-й Козловський
- 8-й Старо-Оскольський
- 9-й Тамбовський
- 10-й Курський
та Борисоглібський Кінний Ляндміліційний полк із 10 сотень.
Ці полки отримали кватирі по українських містах; їх вживалося до — охоронної служби на лінії, куди виходили по-черзі. Довший час ці полки затримували назву: „Українські Ляндміліційні полки“. З цих одинадцяти полків, непериваючи історії, до 1917 року дійшли:
- 1-й Єлецький піший полк
- 2-й Сівський
- 3-й Рязький
- 4-й Білевський
та Борисоглібський Гусарський полк, переіменований потім у Білгородський Гусарський полк.
Кожному з нас відомі полки російської 9-ої пішої дивізії, яко
- 33-й Єлецький полк
- 34-й Сівський полк і т. д.
Були це наші полки, чи російські? Очевидно наші; і це вони здобули нам те, що так чи инакше Україна мусіла-б здобувати. Ці полки лишалися ввесь час на Україні, і з ними наш народ звязав багато споминів. Нам треба-б вияснити назви тих слобід чи міст, що збудовані були цими полками і, затримавши їхню історію, переіменувати їх назвами тих міст чи слобід.
На українській землі, з українців чи з поселених на нашій землі чужинців, що через століття злилися з нашим народом, на українські засоби Росія формувала військові частини. На жаль в цій коротенькій праці ми не маємо змоги назвати всі ці частини, бо все ще вимагає окремих широких студій та часу; тут лише, яко приклад, подамо такі полки:
- 1. Павлоградський кінний полк (зформований 1784 р. з Катеринославського та Дніпровського пікінерських полків).
- 2. Єлисаветградський кінний полк (зформ. 1784 р. з Херсонського та Єлисаветградського пікінерських полків).
- 3. Маріупольський кінний полк (зформ. 1784 р. з Полтавського та Луганського пікінерських полків).
- 4. Олександрійський кінний полк (зформ. 1784 р. з Македонського та Далмацького Гусарських полків).
