Сторінка:За 25 літ. Літературна хрестоматія. Майк Йогансен. 1926.pdf/1

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Михайло 
Йогансен

 
(1895 р.)

Михайло Гервасієвич Йогансен народився р. 1895; скінчив Харківський університет (історично-філологичний факультет).

Виступив у літературі разом з Хвильовим та Сосюрою (у збірникові «Жовтень») поезіями, в яких позначились риси «роздумливого інтелектуалізму» (Дорошкевич), що й надалі лишились характерними для його поетичного обличчя, хоч в особистій ліриці, як зазначив той-же критик, Йогансен показав більше безпосередности, а разом і «тонкої словесної музики». Характерною ознакою поезії Йогансена взагалі єсть старанне вибивання слова й образу. З по-за ригористичної скупости на слова проступають суггестовані почуття й рух, і поезія, може трохи й холодна, бо розсудок у ній часто превалює над безпосередністю, не втрачає здібности впливати на слухача, навіть иноді захоплювати його. В самій розсудочності, або «роздумливому інтелектуалізмі» Йогансена часом багато сучасної загострености й колючости, що теж спричиняється до значного емоціонального впливу.

Останніми часами Йогансен пробує свої сили в художній прозі, якій значно шкодить оголення літературних прийомів за рахунок свіжої безпосередности.

 

 

Як налетіли птиці травня,
Загомоніли, завели,
Поцілували очі плавень
І розплескалися в імлі,
І чує травень зойк чаїний
І журавлиний уночі —
По раз останній у долині
Він засипляє лежучи.
Хоч не розплющив очі травень, —
На деревах дрімає день
Тихолеліючий, забавний,
Голубоокий велетень.