Сторінка:За 25 літ. Літературна хрестоматія. Майк Йогансен. 1926.pdf/2

Цю сторінку схвалено

Тінь на стінці:
— Китаєць.
Бачиш?
Сів на скриньці
Хитається,
Значить голодний…
Гей, здоров,
Здоров був китайче!
— Захолов.
«Ох, який-же ти тепленький, зайчик!
А чи бувають зайчики холодні?
— Бувають,
Коли плачуть.
(По стінці никає,
Хитається голодний китаєць)
Уві-сні застогне зайчик
— Руки холодні…

Годі, дитино!
Не може так бути,
Ждати не довго.
Все-ж таки
У нас уже Жовтень.
А у всесвіті
Ще тільки лютий.

Весна.

На неписану зими поему
Упала, розтала веснинка —
Перша тема
На останню білу сторінку.

Іду поважний, похмурий і мрію
Про щось — про поділ земельної ренти,
А навколо грають, пустують дурні весновії,
Сміються з мене інтелігента.

Гей, що солодким духом цигарки
Пихнув на мене старий робочий,
Наче воно не зима і не Харків,
А степ полинами живе і лоскоче.

Став, стою і думаю так приблизно:
— Вірю, зробимо весну на світі.
Щось підходить близько, ніжно:
— Товаришу, дозвольте прикурити.

Уривки з утопичної поеми „Комуна“.

I.

До муз
О, музи двадцятого віку,
Професори, критики й академики!
Порадьте, якої мені взяти форми
Для моєї великої теми.

Вам усім вистачить корму
Для авторитетного критичного крику:
— Підходьте вельмишановні словесні прорви
І розпочинайте вчену полеміку.

V.

Пацани всіх країн, єднайтеся!
Гей!
Єднайтесь, пацани усіх країн,
Ви знаєте, хто ви й чого вам треба.
Не ждіть батьків і матерів,
Наплюйте теж на нагороду з неба.