Сторінка:Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік. Відділ 1. Ч. 1-13.pdf/289

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


УСРР всілякі твори, в тому числі й ті, що є об'єктами авторського права, може бути визнане за виключне право держави за таких випадків:

1) коли твір випущено в світ вперше на території УСРР або, коли він є на цій території в вигляді рукопису, ескізу або в певній об'єктивній формі;

2) коли твір українського письменника випущено в світ за кордоном, незалежно від мови, якою цей твір видано, при чому в цьому випадку прикладається правила артикула 2 цієї постанови.

Визнання виключного права УСРР на видання творів, що є об'єктом авторського права, припускається не інакше, як виплативши авторові винагороду розміром, що його визначає Народній Комісаріят Освіти УСРР, порозумівшись з Народнім Комісаріятом Фінансів УСРР.

31. Право видавати, перевидавати та прилюдно виконувати переклади різних творів на українську мову може бути за постановою Ради Народніх Комісарів УСРР визнане за монополію держави.

32. Твори, що реченці авторського права на них минули, за винятком творів, визнаних за власність держави (арт. арт. 30-31), можна відтворювати, видавати, розповсюджувати та виконувати без обмежень, установлених цією постановою для творів, що є об'єктом будь-чийого авторського права.

II.

Цю постанову видано на підставі арт. 3 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 16 травня 1928 року «Про надання чинности основам авторського права за новою редакцією» (Зб. Зак. Союзу РСР 1928 р., № 27, арт. 245).

Від моменту видання передбачених у п. 2 арт. 29 цієї постанови норм гонорару за прилюдне виконання драматичних творів, втрачає силу постанова Ради Народніх Комісарів УСРР з 8 грудня 1925 р. «Про авторський гонорар за прилюдне виконання