Перший період запровадження реформи двоступневої системи управління з усією наявністю довів величезну її перевагу щодо наближення органів управління до широких трудящих мас та їх безпосередньої участи в соціялістичному будівництві й тим самим викорінення бюрократизму, здешевлення державного апарату та зміцнення економічно-фінансового стану району.
Перевірка діяльности районів, їхнього економічного та фінансового стану за минулий з часу запровадження наведеної реформи період вимагає перевести деякі часткові уточнення мережі районів та сільських рад, щоб надалі закріпити досягнення запровадженої реформи.
Тому Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Рада народніх комісарів УСРР постановили:
1. Змінити теперішній адміністративно-територіяльний поділ УСРР і розформувати 119 районів порядком, зазначеним в арт. арт. 2 — 8 цієї постанови;
2. Території нижчезазначених розформованих районів приєднати в цілому до таких районів:
1) Олександрівського (кол. Артемівської округи) до Краматорського.
2) Красилівського до Антонинського.
3) Аннопільського до Славутського.
4) Базалійського до Теофипільського.
5) Вчорайшанського до Ружинського.
6) Плужнянського до Заславського.
7) Гребінківського до Білоцерківського.
8) Миронівського до Богуславського.
9) Корнинського до Попельнянського.
10) Узинського до Рокитянського.
11) Велико-Половецького до Сквирського.
12) Чернівецького до Бабчинецького.
13) Ялтушківського до Барського.
14) Шпиківського до Браславського.
15) Лучинецького до Копайгородського.
16) Мястківського до Крижопільського.
17) Дашівського до Лінецького (Іллінецького).
18) Турбівського до Липовецького.
19) Яришівського до Могилівського.
20) Ситківецького до Немирівського.
21) Чечільницького до Ободівського.
22) Вапнярського до Томашпільського.
