„67¹. За підбурювання або залучення неповнолітніх до участі в різних злочинах, а також у примушенні неповнолітніх займатися спекуляцією, проституцією, жебрацтвом та ін. — тюремне ув'язнення не нижче 5-ти років“.
4. П. „е“ ст. 4 Кримінально-процесуального кодексу УСРР викласти в такій редакції:
(кримінальну справу не можна заводити, а заведену не можна вести далі; належить закрити на кожній стадії процесу):
„е) коли особа, що її позивають, не дійшла 14 ти років, а у випадках, передбачених приміткою до ст. 11 Крим. кодексу — 12 років“.
5. П. 4-й ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу УСРР викласти в такій редакції:
(дізнання в справах, по яких попереднє слідство не є обов'язкове, закривається за постановою органу дізнання):
„4) Коли притягнений не дійшов 14-ти років, а у випадках, передбачених приміткою до ст. 11 Крим. кодексу — 12 років“.
6. Ст. 199 Поправно-трудового кодексу УСРР (Зб. зак. УСРР 1925 року, № 94-95, ст. 524) викласти в такій редакції:
„199. До реформаторія для неповнолітніх праволомців приймається неповнолітніх до 18 років, засуджених судом до позбавлення волі, а також неповнолітніх такого самого віку, що знаходяться під слідством або лічаться за судовими та слідчими органами і за комісіями в справі неповнолітніх“.
7. Цю постанову видається на виконання постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 квітня 1935 року „Про заходи боротьби з злочинністю серед неповнолітніх“ і на зміну постанови ЦВК і РНК УСРР від 25 березня 1931 року „Про комісії в справах неповнолітніх“ (З. З. УСРР 1931 року № 10, ст. 85 і 1932 року № 17-18, ст. 123).
м. Київ, 9 квітня 1935 року.
Голова Центрального Виконавчого Комітету УСРР
Заст. Голови Ради Народних Комісарів УСРР
Секретар Центрального Виконавчого Комітету УСРР