Республіки, і допомагати їм здійснити свої національні прагнення.
Молдавська людність, яка за царизму була поневолена дідичами, вперше лише за Радянської влади здобула умови для усвідомлення своїх інтересів і для свого об'єднання.
Молдавський нарід, після імперіялістичної війни, здебільшого опинився під насильством румунської буржуазії, що загарбала й окупувала Бесарабію. Переважна частина молдавського народу зазнає нині неймовірних утисків з боку румунських бояр; грабіжницькі податки та військовий терор, жорстокі розправи та переслідування, арешти та розстріли, карні експедиції спіткали молдавських робітників і селян Бесарабії.
Лише молдавські робітники та селяни, що живуть у вільних умовах Радянської Республіки, здобули від Радянської влади вірну та певну зброю для свого господарського розквіту та національного розвитку. Працюючі Радянської Молдавії, за допомогою своїх Рад, отримали змогу провадити боротьбу з царською спадщиною, неписьменністю, шляхом засновання шкіл і виявлення самодіяльности до оформлення свого національного побуту. Довголітня інтервенція чужоземних імперіялістів і криваві вчинки підкуплених капіталістичним золотом бандитів, гальмували розвиток молдавської людности.
Але спільними зусиллями всіх робітників і селян нашої Радянської Республіки та нашого Союзу РСР наступ імперіялізму було відбито, зупинено. І в цей час, з перемогою робітників і селян на всіх зовнішніх та внутрішніх фронтах, з утворенням Радянських Соціялістичних Республік, слідом за иншими народами, що залюднюють територію Союзу РСР, і молдавани здобули змогу оформити свої національні прагнення.
На сотках своїх зборів та мітингів, молдавани виявили свою непохитну рішучість організувати своє культурне
