Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 23-47.pdf/57

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

ної праці, і ступнево прикладати набуті знання в своїй біжучій роботі, а також через добір і притягнення нових кадрів українських робітників, і розвиваючи та доповнюючи постанову свою з 1-го серпня 1923 року „Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови“ (Зб. Уз. 1923 р., ч. 29, арт. 435), — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Нородніх Комісарів УСРР постановили:

1. В усіх державних установах і державних торговельно-промислових підприємствах, що не перейшли на українське діловодство, належить його перевести на українську мову не пізніш як 1-го січня 1926 року.

Примітка 1. Цю постанову поширюється на всі державні установи, включаючи до цього числа й ті, які не згадано в артикулі 8-му постанови ВУЦВК і РНК УСРР з 1-го серпня 1923 р. „Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови“, крім установ, що безпосередньо обслуговують національні меншости УСРР.
Примітка 2. В громадських організаціях публічно-правного характеру українізацію провадиться окремим порядком, з установленням окремих речинців, стосовно до характеру їх роботи.

2. Усі зносини державних установ і державних торговельно-промислових підприємств на території УСРР провадиться українською мовою, а зносини зазначених установ і підприємств з такими самими установами й підприємствами в инших Республіках провадиться або російською мовою, або мовою тої Республіки, куди пишеться звертання.

Примітка. Загальносоюзні господарські організації зобов'язані в зносинах з українським населенням договори й т. инш.), центральними й місцевими українськими організаціями провадити діловодство українською мовою.