редбачені в артикулах цього Кодексу на протязі двох місяців.
Харків, 23 жовтня 1925 р.
Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Арт. 1. Завданням Поправно-Трудового Кодексу є встановити і здійснити систему поправно-трудових заходів з метою пристосувати злочинні елементи до умов трудового вільного співжиття. Зокрема завданням Кодексу є: збудувати систему поправно-трудових установ, зорганізувати в них відповідний режим, доцільно зорганізувати й пристосувати примусові роботи без тримання під вартою.
Арт. 2. Поправно-трудовий вплив, поєднаний з позбавленням волі, належить проводити шляхом організації й розвитку перехідних трудових будинків, мережі трудових сільсько-господарчих, ремісничих і фабрично-заводських колоній, що їх улаштовується переважно по-за містами, і шляхом реорганізації в такім самім напрямку наявних поправно-трудових установ замісць в'язниць, що позалишалися з колишніх часів.
Арт. 3. Режим в поправно-трудових установах повинний полягати в зміцненні у осіб, що скоїли злочини, таких рис характеру й звичок, які можуть їх стримати від дальших злочинів, і до якого обов'язково треба пристосувати працю. Режим в поправно-трудових установах не мусить завдавати фізичних болів і принижувати
