жено ними за час революції, і рішуче припиняючи всі змагання куркульства до того, щоб повернути собі лишки землі й инше майно, законно відібране у них комітетами незаможних селян, — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народніх Комісарів постановляють:
1. Установи незаможного селянства, цеб-то — з'їзди, комісії й комітети незаможних селян, що існують нині на підставі затвердженого 11 липня 1923 р. Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом та Радою Народніх Комісарів УСРР положення, реорганізуються в доброхітні громадські організації, що чинять на підставі особливого статуту.
2. До оснівних завдань організації незаможного селянства віднести:
а) всебічну допомогу відбудові й розвиткові господарства бідноти, притягаючи її до справи колективізації й кооперування, утворення сільсько-господарських, кустарних і промислових артілів і т. инш.
б) притягнення сільської бідноти до справи радянського будівництва, видвигання на виборах до сільських рад, комітетів взаємодопомоги, органів кооперації та доброхітних товариств, що працюють на селі, своїх кандидатів із числа активних і прихильних до радянської влади робітників, та захист інтересів бідноти, у всіх цих організаціях, а також в инших організаціях і установах.
3. Реєстрацію комітетів незаможних селян покласти на органи Народнього Комісаріяту Внутрішніх Справ та на відповідні органи виконкомів на місцях.
4. Усі підприємства комітетів незаможних селян залишаються в їх повному розпорядженні та, як загальне правило, експлоатуються на підставі кооперативного статуту виробничих об'єднань незаможників.
Разом з тим припускається безпосередня експлоатація окремих підприємств комітетами незаможних селян,
