21. Державні організації, розташовані на території УСРР, повинні провадити зносини з державними органіціями інших союзних республік, розташованими поза межами УСРР мовами, вживаними в тих республіках або російською мовою.
22. Всі державні установи, підприємства та організації в разі, коли вони одержать папери або документи незрозумілою для них мовою, не мають права відмовлятися на тій підставі від розгляду справи по суті. В зазначених випадках, а також в разі потреби вжити у зносинах мови для них незрозумілої, вони повинні звертатися до судових перекладачів.
23. Внутрішнє діловодство, рахівництво й справування в судових установах, а також їхні зносини з усіма іншими державними установами, підприємствами та організаціями, належить провадити українською мовою, згідно з правилами, наведеними в арт. арт. 17—22 цього Положення.
24. Судочинство у всіх справах судові установи в УСРР повинні провадити українською мовою.
25. Для забезпечення інтересів національних меншостей, що складають компактні маси серед місцевої людности, що ті меншості не відокремлено в національно-територіяльні адміністративні одиниці, організується окремі національні камери, що в них діловодство та судочинство належить провадити мовою відповідної нацменшости.
26. В тих випадках, коли сторони, винувачуваний, покривджений, свідки або експерти не володіють мовою, що нею провадиться судочинство в судовій установі, суд, коли він не володіє відповідною мовою, обов'язаний запросити перекладачів і повідомляти заінтересованих осіб про кожну судову чинність через перекладача.
