Господарь. Не вимагаю.
Злодій. Чи не гадаєте, що сі пояснення краще відкласти до зустрічи… менш дивної… Маю надію, що вона незабаром трафиться… Рекомендація на підставі всіх правил чемности.
Господарь. Як волите…
Злодій (каже далі з усміхом). Щож до цієї зустрічи, то запевняю вас, що я її ані трохи не шукав…
Господарь. Розумію…
Злодій. Я бажав би… з вашої згоди… заховати саме строге інкоґніто… до нової моєї постанови…
Господарь. Цілком натурально…
Злодій. Між добре вихованими людьми звичайно все залагоджується, як найкраще…
Господарь. Будьте певні, що з мого боку…
Злодій. Я в тім не сумніваюсь…
Господарь. Так… Але ж се мені ніскільки не пояснює…
Злодій. Мою у вас присутність в такий незвичайний час (показуючи на висунуті шуфляди). Серед сього ранішнього розгардіяшу?..
Господарь. Власне… І я був би вам за се вдячний… як що, разом з тим, моє питання не здається вам неделікатним…
Злодій. Про неделікатність не може бути й мови. Навпаки, запевняю вас. Ваша цікавість ціпком законна… Я ніяк не маю наміру ухилитись від відповіди… Ви мені такі симпатичні…
Господарь. Без краю завдячений…
