я єдиний що мав сміливість поєднати слово з ділом і погодити свої нахили з правдивим нахилом життя. (З меляхолійною посмішкою). Як що справді життя має яке небудь значіння…
Господарь (сумно). Так… хто знає…
Злодій. В дійсности, значіння має таке значіння, яке падає йому кожний…
Господарь. Можливо… Виходило б, що від великої кількости значінь, що надають життю, воно втеряло всяке значіння.
Злодій. Все це дуже складна річ…
Господарь. І так… Ви мало не пророк…
Злодій. Коли хочече — се так… Пророк… Трохи розчарований…
Господарь. Непевна роля… Часто пророки мають лихий кінець…
Злодій. Правда… Бувають і такі, що робляться міністрами… Що ж… За те я маю свої радощі… приємні несподіванки…
Господарь (заграваючи). Романичні випадки? Жінки… Милі дамочки…
Злодій. Иноді… (в тоні джиґуна). Частенько…
Господарь. Може росповісте?.. Любовні історії — се моя пасія…
Злодій. А професійна тайна, шановний добродію?
Господарь. О, розуміється, не називаючи імен…
Злодій. Хай буде по вашому. От одна з багатих… не дуже цікава, але остання… хронольоґічно. Позавчора у ночі я заліз у помешкання гарненької кокотки… Я знав; оскільки се дається
