ПРО ТЕ, ЯК НОВИЙ ' 146 — РІК
БОЛЬШЕВИКАМ У РУКИ ПОПАВСЯ,
ТА ЯК ЙОГО ВИЗВОЛИЛИ
УКРАІНСЬКІ ПОВСТАНЦІ
Десь небесними шляхами,
Потім ярами, лісами
Рік новий ішов до нас.
І звичайно, йшов без зброі
І без „фінки”, без набоів,
Наче в мирний, добрий час.
Як дійшов так вже в Карпати,
На хвилинку мусів стати
І поглянути кругом:
Чи то справді тут весело,
І заможньо і щасливо
Час минає всім бігом.
Аж тут нараз з-поза тину
Щось як дуркне в цю хвилину,
Мов по блясі патиком…
І понісся рев по горах:
„Товарищі, здесь Бандьора,
Паскарей сюда шагом!”
Не встиг юний Сорокшостий
Одним словом обізватись,
Як упав уже на сніг…
Кругом нього рябі пики
Тут вчинили крик великий
І шукали, хто де міг.
„Бандєровца ми спаймалі!” —
Усі дико зверещали
І потягли у село.
„Прощай світе, — Рік гадає. —
Тут виходу вже немає,
Життя моє геть пішло”.
|
