Сейму ажь до Захо̂дного Буга — у другій бо̂къ. На сему розлогому просторѣ, посередъ великого числа земель, що заселяли ро̂жни̂ вѣти Руского народу, ледво то̂льки можна було вбачати той малесенькій куточокъ державы, заселеный народомъ Литовского племени, що колись склавъ першій зародокъ, коло якого спровола скупилися всъ по̂вденни̂ та захо̂дни̂ Руски̂ Землѣ. Во̂дъ часу князюваня Ольгерда Руска народно̂сть переважувала и що до людности и що до ско̂лькости земель; а що до культурныхъ выдобутко̂въ то й тутъ вона повинна була стати на першому мъсци въ державѣ и панувати тамъ. И хочь ся держава называлась и на дальше великимъ Литовскимъ князѣвствомъ, але во̂дъ конця XIV. ст. вона стала куда нѣ подивитись великимъ князѣвствомъ Рускимъ.
Переложивъ съ I. т. „Монографіи по исторіи Западной и Югозападной Россіи В. Б. Антоновича, Кієвъ 1885“ — В. К.
