Сторінка:Йоганн Вольфґанґ Ґете. Страждання молодого Вертера. 1912.pdf/64

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і все крім нас самих буде величавійше, краще. І все те дїєть ся зовсїм природно. Ми часто почуваємо, що нам чогось бракує, і що власне те, чого нам не стає, посїдає хтось иньший, а ми ще віддаємо йому те все, що самі маємо, а ще до того й певні ідеальні вигоди. І так виходить готовий щасливець, сотворений нами самими.

Навпаки, коли ми при всїй своїй слабосильности, при всїх трудностях тягом вперед поступаємо, то можемо тяганиною й лавірованєм допровадити далї нїж иньші гребучи правильно.

26 падолиста.

Я починаю тут в нових відносинах досить добре почувати себе. Найлїпше се, що тут єсть досить роботи; а крім того ще ті ріжні люди, всїлякі постати, все те для моєї душі цїкаве, ріжнородне видовище. Я познайомив ся з ґрафом Е…, чоловіком, якого мушу з дня на день що раз більше поважати; ясна, вітверта голова, яка тому не остигає, що багато бачить, а в поведенню своїм має так багато вражливости для приязни і любови. Він заняв ся мною, коли я звернув ся до нього в урядовій справі, і з перших слів завважив, що ми один одного розуміємо, і що він може зо мною говорити не так як з кождим иньшим. Крім того я ще не можу досить нахвалити ся з його щирого поведення зо мною. Нема в світї правдивійшої, теплїйшої радости, як бачити таку велику душу, що для нас відчиняєть ся.

24 грудня.

Посол робить менї багато гризоти; я сього сподївавсь. Се найточнїнший в світї дурень, якого тільки можна найти; вибагливий наче стара баба; чоловік, який нїколи з себе не вдоволений і якому нїхто догодити не може. Я працюю досить легко і вже як зроблю так зроблю, та він потра-