Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ДИМИ МАХОРКИ.

 Тихий бог
 Курій
 У синім морі мрії
 Острови хмарки
 За край тривог
 З цигарки.

 „Серед дорог
 Голодний мокрий плину,
 Як сагайдашний
 На Вкраїну
 Козак вчорашній
 Інок нині.
І лісом ледві дим жевріє
Багаття сиві, сині мрії
Що, сміх дівочий там на полі
Як любі очі — у недолі“.

 Летять, летять
Слова сереброкрилі
 На сіножать без ліку білих лілій
 Курій і бог
 Збираю незчисленні
 Серед дорог