Ця сторінка ще не вичитана
— 120 —
СВИНАРЬ
і|$ШЗ>ув собі колись принці», та такий бідний, 'іЗ Г *так и й бідний: було в его й королевство, та манесеиьке- але про тс на ему жінку було можно держати, так ото нрниць і задумав женитись.
Воно таки справді було сміливо трохи на принца—обернутись до царьскої дочки з такою річчю: «чи хочете одружитись зі мною?» 'Гале-ш він важив на те, що его меняя було знакомите навколо— і вздовж, і впоперек, що сотні лрипцсс тих сказали-б ему з великою радістью: «згода.» Так царівна-ж,... а що вона й як?
От, побачимо.
У принца па отецькій могилі ріс собі кущик рожевий, та такий гарний, такий гарний, що й
