„Ну, то я служив царови 25 літ, піду і Богови служити!“. І він іде до Бога, а смерть за ним. І москаль каже: „Постій ту, а я Бога спитаю, що тобі Бог скаже робити!“. І прийшов до Бога і каже: „Прислала мине смерть, що буде робити?“ Бог каже: „Ней вона іде старі люди по світі гризе“. І він прийшов до неї і каже: „Іде на ліс та старі дуби гризи!“. І вона вигризла три роки старі дуби, приходит до Бога. Москаль стоїт на караулі і каже до неї: „Де ідеш?“ — „До Бога!“ — „Чого?“ — „Які люди гристи?“ — „Чикай, я спитаюся!“. Приходит до Бога і каже: „Питаєся смерть, які люди гристи?“ — „Середні“. І той прийшов до неї, каже: „Ступай на ліс і гризи середні дуби, казав Бог!“. Пішла вона, грезе три роки дуби; приходит така, іно як ниточка. І питаєся москаль: „Де ідеш?“ — „До Бога!“ — „Чого?“ — „Які люди гризти?“ — „Я спитаюся сам!“. Приходит, і каже [Бог]: „Ней іде та малі діти грезе!“. Той прийшов до неї і каже: „Казав Бог, щоби-сь молоді корчі гризла!“. І вона три роки гризла, али приходит знов, і москаль єї ни пізнав і питаєся: „Ти що за їдна?“ — „Смерть!“. І москаль нюхає табаку, і вона просит табаки. А він взяв єї і замкнув в табакирку, і побіг до коваля, і закував, і три роки єї носив. Наскучилося єму жити на світі, відімкнув табакирку, і сам ляг на лавці. І смерть вискочила і задусила єго.
|
Що ся стало на Волиню в Вовруцком повітю? |
