І мацнув до кишені — і нима [дзиґарка]. І думає собі, що „той мині показував дзиґарок такий, як мій“. І киває на него, і показує єму, як то дзиґарок іде: „чек, чек!“ А той показує єму язик, що мовче, бо вріжут, ежелі ни будиш мовчати. І ксьондз післав до него захрестіяна, що „піде, заклич то[го], що онди Богу молится“, і той помаленьку вийшов з косцьола по-мижи люди. І пропав дзиґарок.
Був ту піп. І мав сина, і дав єго до школи. Али той син був виликий вже, і він ся вчив може два, а може три роки в школах, і полюбив собі дівку, і пиши до батька: „Отче-батюшка, добродзєю! мій брате-приятелю! я вже не хочу ся обучати, но ся хочу жинихати!“. Аж ту піп відписує: „Ти з батьком не братайся, а з дівкою не сватайся. Чорт би твою парив маму на воловоді, щоби-сь не знав, коли годі“.
От як то попи і їх сини тепер розумни, що навет не знают, як написати письмо до тата! Но-тілько всього в них, що но заздрісні, та й конец!
Бо то піп засіяв гречку. І до тої гречки внадилися журавлі. І піп радится людий, що̀ би їм робити, щоби́ їх полапати. І піп налляв в їдно корито горівки, а в друге гречки. І тії наїлися гречки, напилися горівки — і позасипляли. І дали попови знати. Піп взяв на себи расу і біжит; прибігає до тих журавлів, і закладав до пояса, і бире іде додому. Журавлі ся прошумали — і злетіли. І злетіли з попом вгору, і піп, що вирви журавля, — і кидає на землю! І всі повідривав, і сам впав згори в болото, іно єму голову витко! І прилетіла качка, зробила собі з волося гніздо і нанеслася на голові, і приходит вовк. Поїв яйці і чіхраєся в лисину. Той злапав вовка за фіст, крикнув, і той єго вовк з болота витягнув. І піп додому прийшов.
В селі недалеко Глядок був піп молодий. Але їдного часу снится попаді, що піп єї пішов на служеніє, вона готовит пиріжки з сиром, і тілько виглядає єго, як він буде іти з церкви, щоби їх на окріп кидати, аби горячі були. Але дивится: вже піп іде з церкви. Вона кидає на окріп і чикає єго, щоби витягати. Виглянула в вікно, дивится: піп взяв мотуз і пішов до шопи і на нім повісився. Рано росказала свій сон. Піп на то ніц не сказав, пішов на служеня. І так ся зробило, як ся снило.
