Ця сторінка вичитана
Прійшовъ до неи, миленькій еи,
Во̂дчини Олюсю, золотѣ дверѣ.
Милому во̂дчиню, бо ся не бою,
Вѣтеръ не повѣе, кужѣль не розвѣе.
13.
Вставай же паноньку господароньку,
Зо̂йшла зо̂рниця, на твоемъ дво̂роньку.
Зо̂йшла зорниця, стала керниця,
А въ то̂й керници, чиста Дѣвиця.
Чиста Дѣвиця, сына купала,
И у зо̂рници го колысала.
Прійшли до неи гей три жидове
Пречиста Дѣва, десь сына дѣла?
Нигде я сына не задѣвала,
Я у керници го заховала.
Взяли жидове керницю черпати,
Та за Іисусомъ стали шукати.
Цѣлу керницю и вычерпали,
Іисуса Христа не пошукали.
(Теперь спѣваеся знову першихъ чотыри строфы, а во̂дтакъ дальше):
Нигде я сына свого не дѣвала,
А у пшеницю го заховала.
Взяли жидове пшениченьку жати,
Та за Іисусомъ стали шукати,
