Сторінка:Капельгородський П. Шурган (1932).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

біла мрія… Я дію так, як велить мені мій обов'язок… Усе лихо в тім, що тебе виховали в ворожому таборі. І ти не міг цього перебороти…

А він стояв тепер, мов живий, перед очима. Такий незграбний і милий хлопчисько з Урусколя. Урван і шалоброд, як лихословили статечні хазяїни. Сміливий мисливець і щирий друзяка, як казала молодь. Покірний, наївний і смішний дикун, як думала вона.

Потім ота пригода, що поставила їх під вінець.

— Тасю!.. Будьте щасливі!.. Я вам не заважатиму. Як треба буде — покличте…

Вона не покликала. Вона нічим не допомогла цій рідній людині вийти на вірну стежку. Самотужки пішов він шляхом найдоступнішим для нього і — хто ж тут винен, що розійшлися шляхи їхні? Пригадала Владикавказ… О, чом вона тоді не подала йому руку?

… — Тасю! Якими ж путями, яким способом можу засипати ту прірву, що лягла між нами? Чим доведу свою щирість і знайду стежку до вашого серця?..

— Смертю!.. Тільки смертю!..

І вона сама… своїми руками… О, яка мука!


А в Маринки, як на те, щасливий день: Нагнибіда заїхав провідати.

— Та ну бо, Тасічко, розважтеся!.. Чого ви така невесела? Ось послухайте, що Семен розказує! Він узнав, що в нас у госпиталі лікувався Гаврило Петрович. Так уже зрадів, так зрадів! Він же на нього — як на бога! Гаврило Петрович його в бою з-під багнетів виніс. А Семен за те врятував його від денікінців у лазареті. Уявіть собі, Тасю… Лежали вони вдвох в Армавірі. Аж тут — денікінці…

Тася широко розкрила очі:

— Говори, говори…

— Заскочили вони до лазарету, всіх поранених побили. Семен уже дістав наган; одну каже — Гаврикові, другу — собі. А потім згадав про денікінську шинелю… Та що з вами Тасю? Вам — зле?

Простогнала з мукою й жахом:

— Говори, говори!.. Швидше, швидше!..

Слухала, закам'янівши, з шаленими очима й боялася, що серце розірветься надвоє…

— Маринко!!! О, Маринко!.. Що ж я наробила?

Зірвалася з місця й кинулася на вулицю.

— Візник!.. До ЧК!.. Швидше!.. На чай!..

В ЧК Рожанського вже не було. Власова — теж.

— Гони на квартиру! Графська, 21.

На квартирі сказали, що голова ЧК виїхав о 3-й годині автомобілем з озброєними військовими. Було це 21 жовтня, —