бить споживну вартість B матеріалом виразу своєї власної вартости. Вартість товару A, виражена таким чином у споживній вартості товару B, має форму відносної вартости.
Кожний товар, що його вартість має бути виражена, являє собою дану кількість якогось предмету споживання — 15 шефлів пшениці, 100 фунтів кави тощо. Ця дана кількість товару містить у собі певну кількість людської праці. Отже, форма вартости має виразити не лише вартість взагалі, але й кількісно визначену вартість, або величину вартости. Тим то у вартостевому відношенні товару A до товару B, полотна до сурдута, рід товару «сурдут» не лише якісно прирівнюється до полотна, як тіло вартости взагалі, але й до певної кількости полотна, наприклад, до 20 метрів полотна прирівнюється певну кількість тіла вартости, або еквіваленту, приміром, 1 сурдут.
Рівнання:«20 метрів полотна = 1 сурдутові, або: 20 метрів полотна варті 1 сурдута» має за передумову, що в 1 сурдуті міститься рівно стільки субстанції вартости, як і в 20 метрах полотна, що, отже, обидві кількості товарів коштують рівну кількість праці, або рівну кількість робочого часу. Але робочий час, доконечний для продукції 20 метрів полотна або 1 сурдута, змінюється з кожною зміною в продуктивній силі ткацтва або кравецтва. Вплив таких змін на відносний вираз величини вартости треба тепер розглянути докладніше.
I. Хай вартість полотна змінюється,[1] тимчасом як вартість сурдута лишається стала. Коли робочий час, доконечний для продукції полотна, подвоюється, приміром, у наслідок того, що зменшується родючість землі, яка родить льон, то подвоюється і йога вартість. Замість рівнання: 20 метрів полотна = 1 сурдутові ми мали б: 20 метрів полотна = 2 сурдутам, бо 1 сурдут містить у собі тепер лише половину того робочого часу, що міститься в 20 метрах полотна. Навпаки, коли доконечний для продукції полотна робочий час зменшиться наполовину, приміром, у наслідок поліпшення ткацьких варстатів, то й вартість полотна спаде наполовину; отже, відповідно до цього ми мали б тепер: 20 метрів полотна = ½ сурдута. Отже, за незмінної вартости товару B відносна вартість товару А, тобто його вартість, виражена в товарі B, підвищується й падає просто пропорційно до вартости товару А.
II. Хай вартість полотна лишається стала, тимчасом як вартість сурдута змінюється. Коли за цих обставин доконечний для продукції сурдута робочий час подвоюється, приміром, у наслідок недостатнього вбору вовни, то ми замість: 20 метрів полотна =
- ↑ Вислову «вартість» уживається тут, як і в деяких місцях раніш, для позначення кількісно визначеної вартости, тобто величини вартости.
