геніяльне продовження марксизму - ленінізму, найкращі зразки того, як треба рухати марксизм - ленінізм уперед, як треба збагачувати революційну теорію революційною практикою і озброюватися в революційній практиці революційною теорією. Саме тому «в свідомості нашої партії ім’я т. Сталіна стоїть в рядах Імен великих основоположників соціялізму». (Стецький, «Ленін і Соціялістичний плян», «Правда» з 2/II 1933 р.).
За керівництвом тов. Сталіна, спираючись на все те нове, що він вніс і вносить у скарбницю марксизму-ленінізму, ВКП(б) розтрощила контрреволюційний троцькізм з його контрреволюційною теорією «перманентної революції» і неможливости вбудувати соціялізм в одній країні, в СРСР, а також правий опортунізм, що є головна небезпека на сучасному етапі, з його теорією згасання клясової боротьби в період диктатури пролетаріату і соціялістичного будівництва, з його теорією «самопливу», «мирного вростання куркуля в соціялізм», рівняння на вузькі місця тощо, розбила «лівий» опортунізм як теорію і практику переплигування через ще неперейдені етапи. Всі ці теорії однаково вели до реставрації капіталізму в СРСР.
Невичерпним джерелом дальшого розвитку марксизму-ленінізму є рішення Комінтерну, ВКП(б) і її ленінського ЦК.
Якщо в країнах капіталізму ідеї «Капіталу », вчення Маркса — Леніна — Сталіна служать за директиву до основної і центральної там дії—до завоювання диктатури пролетаріату, до розгортання світової пролетарської революції, то в СРСР, де вже завойовано диктатуру пролетаріяту, вони служать за теоретичну базу зміцнення її і побудови безклясового соціялістичного суспільства.
Маркс в «Капіталі» яскраво показав, що єдиною матеріальною основою соціялістичного суспільства є велика машинова промисловість і велике механізоване сільське господарство, які зливаються в єдиний плановий народньогосподарський організм і своєю продуктивною силою далеко перевищують той рівень, що його вони досягли за капіталізму. Маркс показав, що сам капіталізм розвиває до велетенських розмірів машинову промисловість і через неї революціонізує сільське господарство, хоч умови капіталізму засуджують сільське господарство на вначне відставання від темпів розвитку промисловости. Маркс виразно підкреслив керівну ролю капіталістичної промисловости в розвитку капіталістичного сільського господарства й одночасно розкрив ті суперечності й клясові антагонізми, що їх породжує капіталістичний шлях розвитку сільського господарства. Маркс каже: «У сфері рільництва велика промисловість діє якнайбільш революційно в тому розумінні, що вона нищить твердиню старого суспільства — «селянина» і висуває на його місце найманого робітника. Таким чином потреби соціяльного перевороту й соціяльні противенства на селі доходять такого ж рівня, як і в місті» (стор. 423 цього українського видання).
Марксові засади про матеріяльну основу соціялістичного суспільства сконкретизував і розвинув далі Ленін у своєму
