8*
Передмова до українського видання
останню стадію розвитку, в стадію монополістичного капіталізму, або імперіялізму. Народження капіталістичних монополій означає гігантський процес усуспільнення виробництва. «Капіталізм у його імперіялістичній стадії щільно підводить до найвсебічнішого усуспільнення продукції, він втягує, так би мовити, капіталістів, проти їх волі і свідомости, у якийсь новий суспільний порядок, у переходовий від повної свободи конкуренції до повного усуспільнення. Продукція стає суспільною, а привласнення залишається приватним». «Монополії, виростаючи із вільної конкуренції, не усувають її, а існують над нею і поруч з нею, породжуючи цим ряд особливо гострих і великих суперечностей, тертів, конфліктів». (Ленін, Твори, т. XIX, стор. 75, 125). Цим Ленін показує, що імперіялізм не усуває суперечностей капіталізму, а, навпаки, спричиняє нечуване загострення і поглиблення всіх його суперечностей. Імперіялізм доводить до крайньої межі клясову експлуатацію й клясове пригноблення пролетаріяту і всіх трудящих мас, з усією силою пригнічує і експлуатує колоніальні народи, посилює ще в більших розмірах, ніж за передмонополістичного капіталізму, конкурентну боротьбу між капіталістами і групами капіталістів, загострює до виняткового напруження боротьбу між капіталістичними країнами і неминуче веде до імперіялістичних воєн світового маштабу. Ленін довів, що капіталістична монополія є найглибша економічна основа імперіялізму і що вона неминуче породжує тенденції до застою й загнивання.
Аналізуючи процес капіталістичної репродукції, Маркс у «Капіталі» показав, як впливає розвиток продуктивних сил на становище робітничої кляси в перебігу капіталістичної репродукції. В розділі «Загальний закон капіталістичної акумуляції» Маркс відкриває закон руху органічної будови капіталу в перебігу капіталістичної акумуляції і доводить доконечність резервної армії пролетаріяту за капіталізму. Маркс показує, що з розвитком капіталістичної акумуляції резервна армія пролетаріяту (безробіття) мусить зростати, при чому — в такій мірі і з такою енерґією, як зростає акумуляція капіталу. Маркс так формулює свої висновки щодо становища робітничої кляси в розвитку капіталістичної акумуляції: «… в міру того, як акумулюється капітал, становище робітника мусить гіршати, хоч яка була б його плата — висока чи низька… Отже, акумуляція багатства на одному полюсі є разом з тим акумуляція злиднів, мук праці, рабства, неуцтва, здичавіння й моральної деґрадації на протилежному полюсі, тобто на боці тієї кляси, що продукує свій власний продукт як капітал» (стор. 555 цього українського видання). Отже, абсолютне зубожіння, акумуляція злиднів, мук праці — отака доля робітничої кляси в розвитку капіталістичної акумуляції. Це саме Маркс показав ще в одній із своїх ранніх праць, у конспективному нарисі теорії заробітної плати, що його ми тут подаємо у відділі додатків. «Самий мінімум заробітної плати, — каже Маркс, — має історичний рух і дедалі
