султана і здебільшого віддавався на військові галери, або на державні роботи, як от: прокладання шляхів, будування мостів, кріпостів і таке инше.
Таким чином козаки складали з себе дуже незначну частину невольників, забраних з України, величезна ж більшість їх була з сел та з невеликих міст.
Спустошивши якусь частину України і зігнавши полон до табору, татари, як я вже згадував, поділяли його на ясирь чоловічий, жіночий та дитячий. Після того чоловічий ясирь вони вьязали по кільки душ одного до одного за шию і, нанизавши так, низками привьязували передніх до сідел коней і по гаслові рушали на Крим. Всяку низку людей один татарин, їдучи на коні, тяг на реміні, другий же їхав ззаду і немилосердно бив бранців довгим бичем, щоб вони поспішали за конем. Як що котрий з невольників у несилі падав, то задній татарин його одьязував і. дорізавши, кидав на поталу звірю й птиці: коли ж траплялося, що під час подорожі на орду нападали запорожці, то татари зараз же кидалися різати всіх полонеників, щоб не допустити до їх визволення. Бранців значних, наприклад, шляхтичів, за котрих татари мали надію дістати добрий
