Пред ним дівча поклон біє:
„Турчин, турчин, турчинойку,
Не губ мене, молодойку;
Іде мамця відмінити,
Не дасть вна мі загинути!“
Одмінойки тай не стало
Дівча гірко заплакало.
Верх Бескида калинова
Стоїть мі там корчма нова,
А в тій корчмі турчин піє,
Перед ним дівча поклон біє:
„Турчин, турчин, турчинойку,
Не губ мене молодойку,
Іде милий одмін несе,
Одмін несе, возом везе“.
Милий прийшов тай відмінив —
Ліпший милий, ніж брат рідний.
Тут молода дівчина — бранка навколюшках благає турка не губити її, а підождати викупа. Надії її були на батька, на матір і на милого; але ні батько ні мати не привезли викупу і тільки милий не пошкодів свого добра, а привіз його повний віз і викупив свою милу на волю.
Схожа до цієї й друга пісня про викуп, хоч і видно, що вона иншого автора.
Ой що в полі за димове?
Сидить козак у неволі,
Ой сидить він тяжко дише,
До батенька листи пише:
