Четвертий — Ляхъ-Бутурлак[1],
Клюшник галерський,
Сотник Переяславський.
Недовірок христіянський,
Що був тридцять літ у неволі,
Двадцять чотирі, як став на волі,
Потурчився, побусурманився,
Для панства великого,
Для лакомства нещасного.
Коли турецький паша, що їздив на галері, росказав, який він бачив недобрий — віщий сон, Ілляш потурнак радить паші не турбуватись, а тільки дати йому волю росправлятись з невольниками так, щоб з них бігла кров, та набити на них нові кайдани і тоді все буде добре:
„Алкане пашо, Трапезондський княжату,
Молодий паняту!
Сей тобі сон не буде ні мало зачіпати;
Скажи міні получче бідного невольника доглядати,
З ряду до ряду сажати,
По два по три старі кайдани і нові іслравляти,
На руки на ноги надівати;
Червоної тавологи[2] по два дубці брати,
