Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/42

Вас всіх, біднихъ невольників, на волю випускати.“
То на святий празник, роковин день Великдень,
Став пан турецький до мечеті відьіждажати,
 Став дівці бранці
 Марусі, повіні, Богуславці,
 На руки ключи віддавати.
 Тоді дівка, бранка,
 Маруся, попівна, Богуславка,
 Добре дбає —
 До темниці прихождає,
 Темницю відмикає,
 Всіх козаків,
 Бідних невольників,
 На волю випускає
 І словами промовляє:
 „Ой козаки,
 Ви бідні невольники!
 Кажу я вам, добре дбайте,
 В городи Христіянські утікайте;
Тільки прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
 Моєму батьку й матері знати давайте:
 Та нехай мій батько добре дбає,
 Грунтів, великих маєткив нехай не збуває,
 Великих скарбів не збірає,
 Та нехай мене, дівки бранки,
 Марусі, попівни  Бобуславки,