З неволі не викупає;
Бо вже я потурчилась, побусурманилась,
Для роскоши турецької,
Для лакомства нещасного!“
Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,
З тяжкоі неволі
З віри бусурманськоі
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий
У мир хрещений!
Взагалі становище жіноцтва у турецькій неволі було більше складне, ніж становище чоловіків. Од чоловіків турки вимагали тільки рабування, од жіноцтва ж вимагали ще й любощів, і це ставило жіноцьтво у більше драматичне становище. Наприклад, одна з пісень галицького варіанту згадує, як один украінець-потурнак, задумавши придбати собі за гроші сожительку, випадково купив собі на рикну рідну сестру невольницю і тільки щаслива розмова між братом та сестрою виявила іхню кревність і зратувала од гріха.
Ходить турчин по риночку,
Водить з собой дівчиноньку,
Править за ню срібло,
Править срібло не міряне,
А золото не важене.
Ой знайшовся один панок,
