рез кільки років він теж саме зробив з Волинню й Поділлєм. За кільки років його наскоків на Україну з її земель було забрано у Крим кільки сот тисяч невольників та невольниць. Далі відомо, що року 1537 з України татари погнали у Крим 15.000 невольників, а року 1575 — 55.340 невольників. Далеко ще більше було забрано у неволю року 1589 з Галичини й Поділля, в 1593 — з Волині, в 1640 з Київщини та 1653, 1666, 1667 і 1671 — з усієї України.
Знаючи ці числа, легко собі уявити який роспач панував на Україні під час таких татарських наскоків! Які величезні натовпи невольників гнали у Крим можна бачити з того, що, як каже Д. Антонович,[1] один жид міняйла, сидячи у Перекопі біля брами, всякий раз, як гнали невольників з України, питав, чи лишилися ще люде на Україні і звідкіля їх там береться така сила.
Набігаючи на Україну, татарська орда, кількістю тисяч у двадцять-тридцять душ мала у двічі, а часом і у тричі більше коней, бо всякий татарин гнав на поводі одного чи двох вільних коней, щоб вьючити на них здобич, і у всякого з них біля сідла були привьязані чималі пасми ремнів, різаних з недубленої шкури, що звалася сирицею, щоб було чим вьязати „ясирь“, себе-то живу здобич.
Вскочивши несподівано в Україну, та-
- ↑ Іст. П. М. Н. 1. стор. 97.
