Перейти до вмісту

Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/50

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Козаку дніпровому, отаману військовому бідні руки,
 Да візьміть його під пишніі боки,
 Да ведіть його у терем високий:
 Будемо пити-гуляти, мене за його пропивати!

.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
 То вже Алкан-пашовая, пані молодая,

 Сім неділь хмелю не заживала,
 Христіянською вірою не урікала
 Як стала на восьму неділю хмель заживати,
 Стала з молодими турецькими панами гуляти,
 Стала Іванцеві Богуславцеві
 Христіянською вірою урікати:
 „Дивіться, панове, який у мене муж прекрасний,
Да він у нас побусурманився для роскоші турецької. 
 Іванець Богуславець теє зачуває,
 До Чорного моря швиденько прибігає,
 У човен сідає,
 Козаків серед Чорного моря догоняє
 До козаків в судно вступає.

.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
 Як стала темна нічка наступати,

Стали козаки до города Козлова назад прибувати,
 Стали на турків сонних набігати,