Ця сторінка вичитана
Сльозами обливає;
„Побило мене в полі три недолі:
Перва недоля — безхлібья,
Савур могила у наші часи.
Друга недоля — безвіддя,
Третя недоля, що своїх братів рідних не догнав“.
І буйний вітер повіває
Бідного козака, безщасного з ніг вже валяє.
От менший брат на Савур могилу лягає,
Головку склоняє,
І вовки сіроманці набігали,
І орли сизопері налітали,
