Сторінка:Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії (1917).djvu/56

 Кайдани–залізо ноги повиривало,
Біле тіло козацьке молодецьке коло животі кості пошмугляло!..
 Баша турецький, бусурманський,
 Недовірок христіянський,
 По ринку він похожає,
 Він сам добре теє зачуває;
На слуги свої, на турки-яничари зо зла гукає:
„Кажу я вам, турки-яничари, добре ви дбайте,
 Із ряду до ряду захожайте,
По три пучки тернини і чорвоноі таволги набірайте,
Бідного невольника по тричи в однім місці затинайте!“
 То ті слуги, турки-яничари, добре дбали,
По три пучки тернини і червоноі таволги у руки набірали,
По тричи в однім місці бідного невольника затинали;
Тіло біле козацьке молодецьке коло жовтоі кості обривали.
 Кров христіянську неповинно проливали.
Стали бідні невольники на собі кров христіянську забачати,
Стали землю турецьку, віру бусурманську клясти–проклинати: