Та одного разу, а саме останньої зими 1924—25 року, дуже м'якої, але безсніжної, несподівано трапилося таке, що майже вся наша беладона загинула, і довелося її пересівати. Добре, що було своє насіння. З листя беладони здобувають алкалоїд атропін, широко вживаний, щоб лікувати слабі очі. Тим-то на це листя раз-у-раз є попит. Як свідчать хімічні аналізи магістра фармації Г. В. Дайна, наша беладона завдовольняє всенькі вимагання фармакопеї.
Дуже гарна саксонська відміна фенхелю дає в в нас дорідне насіння. Хоч у безсніжні зими він вимерзає, дак зате ніколи не переводиться, бо швидко розмножується не тільки посівом, ба навіть самосівом.
Казанлицьку троянду теж до лікарських рослин залучають. Вона дає всім відому етерову рожеву олію. Акліматизувалася в нас цілком, виносить усякі наші зими і що-року гарно цвіте. Але розплоджується вона не швидко, а щоб здобути етерову олію, треба зібрати чимало пелюстків. Тому саме ми її ще не виробляли.
Бухарський сумбул дуже цікава рослина, багатолітня, але монокарпічна (див. мал. 2). Це значить, що вона може рости скількись років, коли тільки не цвіте. А як зацвіте та дасть насіння, так зараз після того й загине. Її коріння цінують за те, що воно має гарний мушкатний дух. Зимує в нас ця рослина зовсім гарно, але протягом десятьох років цвів і дав насіння тільки один примірник. Решта не цвіла через те, мабуть, що в періоді нашого бідування їх довелося попересаджувати на нові участки.
Року 1917-го розвели ми були і вславлений китайський джень-шень. Коріння його формою своєю нагадує людське тіло і буцім-то має надзвичайно
