воно починає поділятись, як усяка нормальна клітка, причому сперматозоїдова центрозома відограє під час цього ділення таку-ж ролю, як усяка кліткова центрозома. Що до матерньої центрозоми, цеб-то тої, яка перебувала в яйці до його вистигання, то вона мабуть зникає, бо в стиглому яйці її ніколи не знаходили. Долю хондріозом, що проходять у яйце разом зі сперматозоїдом, не з'ясовано.
Тут треба торкнутись ще одного питання. Аджеж відомо, що як рослинні, так і тваринні зародки не завжди бувають двохполими. Навпаки, вони часто належать до одного полу: або чоловічого, або жіночого. Від чого ж залежить зародковий пол? Річ у тому, що ті клітини, від яких повстають сперматозоїди, крім паристого числа звичийних хромозом, часто мають ще одну непаристу. Коли клітина поділяється на два сперматозоїди, то, як вже було зазначено, хромозоми не розчіпляються, а просто розподіляються на дві групи, чому в сперматозоїді, як і в стиглому яйці, й буває тільки половинне число хромозом. Але при цьому сперматозоїди виходять неоднаковими, бо непариста хромозома, звичайно, попадає тільки в один сперматозоїд з кожної пари. Коли сперматозоїд, що має цю непаристу хромозому, запліднює яйце, утворюється зародок чоловічого полу. В противному разі зародок буде жіночого полу. З цієї причини вищезазначена непариста хромозома зветься половою. Звичайно вона вже з зовнішнього вигляду відрізняється від інших хромозом. Іноді всі сперматозоїди мають полові хромозоми, але в різній кількості: одні мають одну полову хромозому, а інші — дві. Але суть діла залишається тою-ж: коли сперматозоїд з непаристим числом полових хромозом запліднює яйце, з нього розвивається чоловічий зародок; коли-ж цей сперматозоїд має паристе число хромозом, то з яйця розвивається зародок жіночий.
Все, що сказано про полове розмноження, стосується головним чином до тварин, у яких деталі цього процесу краще вивчені. Проте, й з рослинами по суті процес відбувається в такий-же спосіб. Тільки у вищих з них, а саме у квіткових, цей процес значно ускладнюється й його, так мовити, замасковано тому, що тут полове розмноження, для всіх наочне, перебуває в щільному звязку зі схованим безполим. Через те, що квіткові рослини в питанні акліматизіції мають найважливіше значення, треба роздивиться їхнє полове (а разом з тим і безполе) розмноження окремо.
Полове розмноження властиве всім живим організмам. Але багато з них здібні також і до безполого розмноження, що виходить, відограє роль тільки додаткового процесу, хоч і дуже розповсюдженого. Зовсім позбавлені його тільки вищі тварини.
Суть безполого розмноження полягає в тому, що даний індивід поділяється на дві або де-кілька частин, причому кожну частину призначено для утворення нового індивіда. Вирізняють
