рисні якості обох, цеб-то давав-би забарвлені плоди й щоб дерево його було морозовитривалим.
Зазначимо умовно витривалість квадратом, а невитривалість кружком, здібність давати обарвлені плоди чорним кольором, а відсутність її білим. Виходить, ми будемо гібридизувати чорний кружечок з білим квадратом (Фіг. 12). Коли всі ознаки будуть рівносильні, цеб-то між ними не буде ні домінуючих, ні рецесивних, то в першому доччиному поколінні (F1) всі примірники будуть однакові й об'єднятимуть батьківські ознаки вперемішку. Змалюємо їх сірим восьмигранником (припускаючи, що восьмигранник є щось середнє між кругом та квадратом).
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Кащенко М. Перетворення живої природи (1928).pdf/32}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
У другому доччиному поколінні (F2) ознаки розчіплятимуться й ми тут матимемо половину схожих на прабатьків константних форм (25% чорних кружків і стільки-ж білих квадратів) і половину геретозигітних неконстантних форм. З останніх 25% будуть білі кружки (цеб-то яблуня витривала й з незабарвленими плодами), а решта 25% зазначаються чорними квадратами (цеб-то яблуня витривала й з офарбленими плодами), значить саме те, чого ми хотіли добитись.
У третьому доччиному поколінні (F1) схожі на прабатьків гомозигітні форми дадуть, звичайно, таких-же нащадків. Що до гетерозигітних форм, то вони розчіплятимуться в такий спосіб, що кожна з них дасть чотирі форми в рівному числі: дві схожі на прабатьків константні форми (чорний кружечок і білий квадрат) і дві неконстантні (білий кружечок і чорний квадрат), цеб-то вони дадуть цілком той-же склад нащадків, що ми його бачили в другому доччиному поколінні. В слідуючих поколіннях процес відбуватиметься за тою-ж схемою.
