свойому місці й після цього, бо він захищає зав'язь від пошкоджень довгоносиками та іншими шкідниками.
Пилок для запліднення збирають звичайно заздалегідь, цеб-то ще до розгортання пилочнів. Пилочні кладуть на гладкий папір, наприклад поштовий, до якого пилок не прилипає. Коли пилочні розтріснуться, пилок вживають для спроби. За потребою його можна зберігати в пакунках у сухому та прохолодному приміщенні протягом де-кількох днів. Значить, його можна й пересилати.
Доводиться також зберігати пилок під час гібридизації порід, що цвітуть неодночасно. Проте, для затримки квітнення в однолітніх рослин можна вживати й пізнього засіва, а в багатолітніх трав'янистих — весняну пересадку. Цим засобом ми користувались, наприклад, коли доводилось гібридизувати довголітнього мака, що рано цвіте, з однолітнім, що цвіте пізно. Протяг зберігання життєздатности пилку дуже неоднаковий у різних рослин. Так, напр., у троянди вона зберігається протягом 20 днів, у гарбуза й у жовтої горечавки 1 місяць, у нарцисів майже 3 місяці; а араби, як кажуть, уміють зберігати пилок фіникової пальми протягом трьох років. Але, як-що є свіжий пилок, то, звичайно, йому слід давати перевагу перед злеглим.
Само собою зрозуміло, що всі ці процеси (кастрацію, мішковання й опилення) здебільшого доводиться робить не з окремою квіткою, а з цілим суцвіттям, якого заздалегідь позбавлено як квіточок, що вже розгорнулися, так і занадто маленьких пуп'янків.
Дрібниці описаних операцій можуть змінятись у залежності від різних обставин. Так, напр., коли побоюються випадкового опилення не тільки комахами, але й вітром, то замісць серпанку доводиться робити мішочки з пергаментного або промасленого паперу. Для спрощення маніпуляцій американці винайшли, замісць кастрування та мішкування, просто зрізувати всі частини квітки, що не потрібні для штучного запліднення: чашочку, віночок і пиляки. Дійсно, ця операція робиться дуже легко одним круговим рухом гострого ножа по лінії XX на фіг. 6, стор. 26.
На такі квітки без пелюстків бджоли не злітають; але позбавлена всякого захисту зав'язь легко засихає, та й опилення вітром все-ж таки можливо; а тому такі оголені зав'язі краще захищати пергаментовими мішочками.
У багатьох порід квіти бувають однополі, або їх улаштовано в такий спосіб, що самозапилення в них неможливо. В них іноді вживають простішого способа, що надає змогу легко одержати велику кількість гібридного насіння. Сажають у перемішку примірники тих двох порід, яких бажано взаємно гібридизувати й надають їх вільному опиленню. Звичайно, випадкове занесення якого-небудь небажаного пилку здалека при цьому залишається можливим, а тому вживати цього способа неможна там, де бажають робити спроби цілком точно.
Провести де-кілька гібридких поколінь у однолітніх рослин,
