завжди свідомо робила людина. Первісна людина, в своїх піклуваннях про харчування, мимо волі давала перевагу тим видозмінам диких тварин та рослин, що найкраще задовольняли її потребам, значить робила добір, хоч напевно й не уявляла собі всіх його наслідків. Цей добір за звичкою мусив продовжуватись і після того, як з'явились свійські тварини й культурні рослини. При цьому, звичайно, ті й другі повинні були часом давати й гібридних нащадків, бо помічено, що культурні породи взагалі легше гібридизуються, ніж дикі.
Звичайно, про свідоме виробництво гібридів людиною за тих далеких часів не може бути й розмови. Свідома гібридизація — це справа зовсім нова, майже можна сказати справа наших день. Але те, що взагалі в процесі виробки культурних порід ступінь розумового розвитку людини грав важливу ролю, видко хоч-би з того, поміченого ще Дарвіном, факта, що всі відомі нам культурні рослини виникли з таких країн, які за стародавніх часів були більш-менш цивілізовані; між тим, як країни, що перебували на низькому ступені цивілізації; як Австралія й Нова Зеландія, на дали нам жодної культурної рослини.
У швейцарських пальових будівлях знайдено лишки плодів і сім'ян, як тодішніх диких рослин, дуже схожих з сучасними, так і тодішніх культурних порід, головним чином плодових і хлібних, що значно відрізнялись від сучасних. Це є наочним доведенням того, що вже за доісторичних часів людина вживала добора, а з другого боку й того, що з того часу цей добір зробив великі успіхи.
Але, ще далеко швидчі успіхи робить акліматизація з того часу, як добора й гібридизацію почали вживати свідомо, за певним планом. Наочним показчиком цього є виробка культурних плодових порід у Канаді, а протягом останньої чверти віку навіть і в Сибіру, де не що давно нічого, крім місцевих ягодних порід, не могло рости.
За дуже цікавий приклад найширшої акліматизації, звязаної з гібридизацією, може бути сама людина. Наша порода могла виробитись, звичайно, тільки в теплому під сонні. Проте, тепер важко знайти такий клаптик землі, де-б не жила людина, та ще й своїх свійських тварин і господарчих паразитів вона майже скрізь порозтягала з собою. І культурні рослини в цьому відношенні теж не дуже відстали.
Під час своїх постійних переміщень і війн різні людські раси гібридизуються по-між собою й утворюють нові раси. А через те, що здебільшого гібриди схильні до прогресивних змін, не дивно, що саме в тих країнах, де більш за все відбувалось перетасування різних народів, там і з'явилалися вогнища цивілізації. Таку ролю відограли за старовинніших часів південно-східна Азія, потім Мала Азія, південно-західна Європа, а за останніх часів — Америка.
При цьому виявилось, що не всі людські гібриди однаково здібні до прогресу. Гібриди рас, що дуже далеко стоять одна
