вона, як видко, існує, але виявляється дуже слабо. А тому для практичної мети акліматизації вона має мало значення.
Змінливість порід виявляється значно ясніше, хоч і не однаково, тому що й самі породи мають різну натуру.
Як-що ми візьмемо чисту лінію, цеб-то таку породу, що повстала від одного примірника через самоопилкування, або в спосіб безполого размноження, то навіть і тут ми не знайдемо цілковитої тожсамости. В одному стручку гороха немає двох зерен цілком однакових, і рослини, що повстануть з цих зерен, теж не будуть цілком однакові, особливо, коли умовини їхнього зростання будуть різні.
Коли-ж ми візьмемо не чисту лінію, а Ліннєєвський вид, або, так звану, популяцію, цеб-то сумісь чистих ліній, то там буде ще більш різноматнітности, ще більш змінливости. Досліджування законів цієї змінливости за останніх часів провадилось дуже уважно,
Як-що ми вивчатимемо ознаки окремих примірників, що входять до складу тої, або іншої популяції, то завжди знайдемо між окремих примірниках різницю: або в зрості, або в кольорі, або в витривалості, або ще в чому-небуть. Частіш за все різниця виявляється не в одній, а в де-кількох ознаках. Але, візьмемо найпростіший випадок: розташуємо всіх примірників нашого гатунку низкою на підставі якої-небудь одної ознаки, наприклад, зросту. При цьому завжди виявиться, що найбільша кількість примірників матиме середній зріст. Примірники-ж найбільшого та найменшого зросту будуть, порівнюючи, дуже малочисленні. Коли-ж ми розташуємо тих самих, або інших примірників того-ж гатунку теж одною низкою, але вже не підставі другої ознаки, наприкл., інтенсивности офарблення, то вони розмістяться вже зовсім інакше, хоч наслідки будуть такі-ж, цебто найсвітліших та найтемніших буде дуже мало, в той час, як притлумна більшість матиме обарвлення середньої інтенсивности.
Такого розподіла примірників даної ґрули звуть варіяційними низками. І за якими-б ознаками ми їх не розміщували. завжди виявиться, що середніх примірників багато, а крайніх мало.
Отже, живі організми за відомих умов змінюються. Тепер повстає питання: чому вони змінюються? Є два пояснення причини цього явища: 1) вплив зовнішніх умов, і 2) живий організм має в самому собі певну тенденцію планомірно змінятись.
Раніш, ніж з'ясувати це питання, треба зазначити, що змінливість буває різного характеру. Відрізняють чотири роди змінливости. По-перше, флуктуації, по-друге — модифікації, по-третє — мутації й по-четверте — комбінації.
Флуктуація — це змінливість частин або членів одного примірника. Візьмемо, наприклад, дерево. Воно не матиме навіть і двох листів, цілком однакових. Вони скидатимуться один на одного, але не будуть тотожними. Те-ж можна сказати й про плоди.
