магатися, щоб закон той перемінено або скасовано. Я буду скрізь його гудити. Зложу книжку і в ній виложу, через що вважаю сей закон недобрим. Я надрукую ту книжку і буду ії росповсюджувати. Я залучу до себе людей, котрі так само, як я, хочуть, щоб сей закон скасовано, і ми заложимо спілку, щоб разом домагатися скасування того закону. Ми будем скликати людей на віча, і призводити їх до того, щоб і вони пізнали всю тую шкоду, яку мають з того закону. Ми будемо подавати раді державній петіції (прохання) про скасування того закону, і будемо ходити з хати до хати, щоб люде підписували тую петіцію, щоб вона була вкрита сотнями тисяч підписів. А найбільше будемо на виборах дбати, щоб вибрано за депутатів тих людей, котрі будуть домагатися скасування того закона.
Як же уряд має до того стосуватися? Як би уряд ловив тих людей, що домагаються всіми отими способами скасування того закона, якби забороняв і палив книжки, що в них той закон огужено, то тоді б се значило, що в країні нема громадянської волі, хоч є воля політична.
На світі були такі держави, що в них була політична воля, а не було громадянської. То були стародавні республіки грецькі і римська. Тепер таких нема. В більшій або меньшій мірі громадянська воля є в усіх конституційніх державах. Тепер запанувала така думка, що всякий чоловік єсть не тільки частина тіла державного, але й єсть ще сам по собі чоловік, має своі осібні думки і потреби і бажання. Не треба вимагати від чоловіка, щоб він віддавав цілого себе, і свою душу, і свій розум і всю свою волю державі,
