Держава єсть громада людей, що заселяють якусь країну і мають над собою одну спільну найвищу владу. Влада державна має утримувати в країні лад; для того самій тільки владі державній належить право силувати людей, чинити їм примус; самим же людям забороняється вживати сили, а-ні для того щоб завдати кому небудь кривду, а—ні для того щоб зажити свого права. Влада державна має дбати про те, щоб у країні був гаразд і щоб країна була безпечна від ворожих нападів з-окола.
Є такі держави, що в них найвища влада належить одній людині. А є такі держави, що в них тая влада належить самому народові.
Ті держави, де найвища влада належить одній людині, звуться монархіями. Монархія — то грецьке слово і значить: „власть одного“. „Монос“ значить „один“, а „архе“ — власть. Голова такої держави зветься різно: в одних сторонах — князем, у других — герцогом, у третіх — королем, а в де яких великоможних державах — зветься імператором. Россійський імператор називається ще царем, австрийський імператор — цісарем, турецький — султаном, японський — мікадом, китайський — богдиханом; спільна ж назва для всіх тих володарів — монарх.
Не всі монархи мають однакову власть. Одні мають безкраю, неограничену власть, можуть видавати які хочуть закони і переміняти закони так часто, як хочуть; можуть брати з підданих стільки податків,
