в воду й утопитися; зімою може звалитися в сніг, заснути і замерзнути; взагалі такий пьяний чоловік може собі й иншим багато лиха причинити. Одно слово, конче треба, щоб поліції дано право арештовувати людей; і справді, теє право дано їй по всіх конституційних сторонах. Але й тут є велика різниця межи порядком в конституційній стороні і порядком в неконституційній стороні. В законах конституційних сторін показано достоту, в яких саме трапунках поліція має право арештувати і показано теж, як і до кого треба вдаватися, щоб бути визволеному з під неправого арешту. А по неконституційних сторонах уряд має занадто велику волю арештовувати. В Россії, наприклад, в законі нема докладного виказу тих трапунків, коли поліція має право арештувати, а що найгірше, — нема особливого порядку на то, як заносити жалобу на неправний арешт і як ті жалоби повинні розглядатися. Щоб людей не арештовувано неправно, на те найлуччий закон єсть в Англії. Есть то знакомитий закон: „Габеас корпус.“ Той закон от що приписує: хто підпав під арешт, той має право зараз удатися до найвищого суду; суд зараз видає розказ, щоб арештованого привезено і поставлено перед суд. Суд при самому арештованому розбирає доводи того, хто арештував, вислухає одводи арештованого і робить постанову: або зараз одпустити чоловіка на волю, коли його арештовано неправно, або вчинити слідство карне. Коли б урядник, що заарештував, не послухав розказу судового і не поставив би зараз арештованого перед суд, то він платить штрафу 100 фунтів стерлінгів (мало не тисячу карбованців) на користь арештова-
