Сторінка:Квітка на багні.pdf/116

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Денне світло і свіже повітря протверезують навіть молоду голову. Ніч з її химородними настроями, видовженими тінями і серпанком таємничости — не дозволяє на реальну оцінку ситуації; мозок знаркотизований, почування загострені, уява напружена.

Арсен почав розмежовувати особисті почування і свої пляни на майбутнє від його урядового діла, що взяв на себе. Не можна забагато думати про власні справи, треба снувати, як павук, павутиння інтриґи, щоб зловити потрібних людей для інформацій.

Арсен старається спокійно обміркувати становище: може серце і має рацію — він зустрів Кетті не такою, як сподівався. Усією істотою він відчув, що в Кетті почала пробуджуватися якась нова людина, і що вона хоче змінити своє життя, відсуває від себе навіть його самого і всіх, коли приступають до неї як до каварняного метелика. Арсен пригадав собі, які великі та сполохані стали її очі, коли він поклав перед нею гроші. У бічній лівій кишені срібна папіросниця охороняє його груди як панцир.

Пробував уявити собі її як свою дружину… — ах, якби скоріше закінчити діло, за яким приїхав і влаштувати своє нове життя…

Коли Арсен прямував до „Імперіялю” ствердив, що цивільного великого руху в місті нема. Фронт був іще не дуже далеко. Хитрі купці, мабуть, поховали всякий крам, щоб не міняти його на непевну валюту. Селяни на базар не приїздили до