живе золотий мент! — хотіла крикнути, але заволоділа собою.
Схрещуючи руки з Арсеном, Кетті навмисне притиснулася до його рамени своїми грудьми і лукаво стежила за тим, як хлопець мінився на обличчі.
Коли випили вино, Кетті на одну мить всмокталася Арсенові в уста. Він схопив її за стан і немов дитину підніс у повітря.
— Ну, це в програму не входить… Ти… ведмедю! — відбивалася вона, хоч і не дуже боронилася.
— А ти сильний… неймовірно сильний, — сказала йому, коли той опустив її на землю.
Щиро, по-дитячому всміхаючись, Арсен пояснив:
— Як за віжки потягну, то кінь стає дуба… Ану, доторкнися, які маю біцепси…
Він зігнув у лікті руку і напняв мязи. Кетті доторкнулася до рамени.
— Залізо… справжнє залізо… Як ти обіймаєш, дух спирає…
Аж прижмурила очі, коли задиркувато труснула кучерями:
— Та хто знає, чи ця рука не міцніша, — простягнула йому свою: — Ти… Жовтодзюбе!..
— Дівчата, а хто з вас тут грає ролю господині? дивіться, чарки порожні — завважив Ямбо.
— Ми обидві… за чергою…
Почали знову пити.
Люсі заспівала:
