Сторінка:Квітка на багні.pdf/94

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

такий щедрий… Як пояснити свій поворот? Чи вона повірить, що він вернувся тільки для неї? Вона-ж розуміє, яка це небезпека. А коли в ній пробудиться сумнів, що це не для неї, тоді вона тримає його в руках, як павук муху… Та не піти не можна було. Це-ж не тільки любовна зустріч, а дипльоматичне завдання…”

Арсенові найважче було відповісти собі ясно, чому він так спішиться: чи тому, що його товариші ждуть якнайшвидших звісток від нього чи тому, що він побачить дівчину, про яку так багато думав від того опянілого вечора…

Чи добре, чи не добре зробив — пропало! Тепер уже відвороту нема.

Двері відхилилися на ланцюжку.

— То ти, Жовтодзюбику?

— Я.

— Прошу, зайди…

Арсен переступив поріг і мав таке вражіння, якби входив до підземної келії змовників.


VI.

Знайома кімнатка. Але вже з першого погляду Арсен помітив, що є тут якісь зміни. Не валялися в безладді частини одягів; зі стін зникли малюнки та листівки з ріжними парами та поцілунками, що нагадували закулісову роздягальню шансонетки. Кімнатка стала якась скромніша, привіт-