Сторінка:Клим Поліщук. Тіні минулого (1919).djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

кривди. Яків Швачка з своїм головним загоном встиг побувати в Янушполі, Червоному, Черняхові і навіть в Радомишлі. Коли він на вербну неділю повернувся на своє постійне гульбище, то вже застав багато братчиків з иньших загонів, які ходили на Любар, Уланів, Миропіль та Молочки. Всі вони були бадьорі і багато розповідали про те, що говорять на селах люде. А люде говорили, що скоро всі підуть за гайдамаками, щоб рідньому краєві щастя здобути…

***

Вербний тиждень і Великдень вони вирішили спочити і мирно провести дні великого свята, а через те осілися на гульбищі часто заглядали в коршму старого Янкеля, що стояла на чуднівській дорозі. Гайдамаки любили старого Янкеля, бо знали його ще з-за зіми, коли вони, не маючи грошей, заплатити за горілку, брала її в наборг. Янкель знав добру вдачу сих здорових на вид людей і, даючи горілку, знав що при нагоді вони розплатяться польскими червінцями. Ще більше полюбили гайдамаки Янкеля за те, що він їм дістав попа. Гуляючи в корщмі, гайдамаки скаржилися, що на Великдень не буде кому й служби Божої одправити. Казали: „Всі ми люде, як люде, але мусимо жити по звірячому. Чим ми винні, що мусимо боротися? Але-ж за що ми мусимо нехристами стати,