Цю сторінку схвалено
— 3 —
5.
Твоє обличчя любе миле
Колись мені що-ночі снилось,
Тепер обличчя янголине
Бліде — від жалю так змінилось;
Смерть поцілунок свій положить
Блідий на устоньках прекрасних,
І згасне те небесне світло,
Що сяє в оченьках тих ясних.
6.
Обличчєм до мо́го обличчя склонись,
Хай слёзи поллються в нас спільно,
І серцем до серця мого притулись,
Хай пло́мінь єднається вільно.
Коли наші слёзи джере́лом буйни́м
В велике те вогнище зринуть, —
Я хочу в останнє тебе обійнять
І з жалю-кохання загинуть!
Л. У.
7.
Всю душу, всі бажання
Я роскажу ліле́і,
Вона їх проспіває
Для милоі моєі.
Лунатиме та пісня
У білоі лілеі,
Як щирий поцілунок
У милоі моєі.
М. С.
